Ти став жертвою насилля з боку міліції

Рівень безкарності та застосування незаконних методів роботи в українській міліції постійно зростає. Побиття та катування людей в міліції, це явище досить поширене і від цього ніхто, на жаль, не застрахований.

1. Передумови агресії з боку міліції та як їх оминути:

Не провокуй працівника ОВС, але і не піддавайся його маніпуляціям. Уважно спостерігай і максимально фіксуй все, що відбувається, тому що ти в праві оскаржити будь-які незаконні дії працівників міліції.

Якщо в  ході розмови, якщо ви відчуваєте що ситуація напружена завжди телефонуйте 102, та повідомляйте про незаконні дії міліції. Застережіть себе. Інколи не варто грати в героя: краще підписати щось, що можна потім оскаржити, ніж залишитись інвалідом на все життя.

2. Вас катують:

Якщо ви потрапили у відділ міліції та відчуваєте надмірну агресію з боку правоохоронців і рівень можливості стати жертвою катувань дуже великий, то прислухайтесь до наступних порад.

- голосно кличте на допомогу:  по-перше, у коридорі можуть бути люди, а це — свідки, по-друге, жодний керівник не зацікавлений у створенні надзвичайної події у своєму підрозділі, а тому, якщо почує, то також, можливо, прийде тобі на допомогу;

- зімітуй втрату свідомості або нестерпні болі в серці — нехай викликають бригаду «швидкої допомоги». Поскаржся лікареві на незаконні дії міліціонерів та край погане самопочуття, вимагай проведення твоєї госпіталізації. Якщо на тебе вдягли наручники і тривалий час їх не знімають (для запобігання порушення крово обігу рук наручники слід знімати через кожні 2 години на 10 хвилин), заяви, що в тебе артрит і застосування наручників може призвести до серйозної травми;

— якщо від тебе катуваннями вимагають щось написати і підписати, а всі попередні заходи не дали очікуваного результату, пиши й підписуй — це краще, ніж залишитися калікою. Але умисно викриви свій почерк (пиши з нахилом літер уліво або почерком «першокласника» — каліграфічно, як у прописах, виводячи кожну літеру) і постав нестандартний для тебе підпис. Міліціонери твого почерку не знають, а звіряти проставлений
під протоколом підпис із підписом у паспорті звички не
мають;

— запам’ятай імена міліціонерів, які тебе били (вони ж спілкуються між собою) та їхню зовнішність — це знадобиться в разі проведення прокуратурою службового розслідування за фактом твого побиття та необхідності впізнання співробітників за фотокартками;

— намагайся залишити докази свого перебування
та побиття в кабінеті: якщо пішла кров — забризкай нею покриття підлоги, непомітно зроби мазок кров’ю на днищі стільця, при можливості заховай закривавлену серветку десь за шафою чи батареєю опалення. Потім співробітник прокуратури в присутності понятих зможе вилучити вказані речі, зробити відповідний аналіз крові й це буде доказом того, що тебе побили саме в службовому кабінеті райвідділу

3. Що робити?

- викликати швидку допомогу для фіксації тілесних ушкоджень або звернутися до найближчого травмпункту для медичного огляду. Це необхідно зробити навіть за відсутності видимих слідів побоїв (застосування електричного струму, побиття пластиковими пляшками іноді викликає лише внутрішні побої). Не забудь отримати на руки довідку з діагнозом завданих ушкоджень;

- повідомити про факт побиття оперативному черговому обласного/міського управління МВС, інспектору з особового складу. В подібних справах велику компетенцію мають правозахисні організації та журналісти, якщо є можливість необхідно звернутись до них.

- звернутися із заявою про побиття до прокуратури, до начальника ГУМВС міcта/області або в суд і вимагати видати направлення на СМЕ (судово-медичну експертизу). Також можна звернутись до Уповноваженого ВР з прав людини (омбудсмана), який може посприяти ефективному розслідування випадку катувань у міліції. Зробити це можна як на особистому прийому, так і за телефоном.

- пройшовши й отримавши результати СМЕ, у супроводі адвоката звернутися до прокуратури із заявою про скоєний злочин з боку працівників міліції.

І пам`ятайте, хто шукає правди, той її знайде. Знайдіть в собі сили подати апеляцію в разі потреби, знайдіть сили долати всі судові інстанції. Існують як національні механізми захисту прав людини, так і міжнародні. Якщо ви сповнені скептицизму – то я вас переконую, що у районного судді не має кума/свата/брата в Європейському суді з прав людини і т.п.